Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашал

Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы. Желех.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Вискребти Cм. вискрібати.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга. Морд.
Опаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. опаскудитися, -джуся, -дишся, гл. = обпаскуджуватися, обпаскудитися.  
Поважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Рѣшиться, отважиться. Поважився на таке діло! (Залюб.). Таке молоде, а він поваживсь її брати. Лохв. у. 2) Польститься, прельститься. Не подоба, старий діду, не подоба, хиба на те поважуся, що худоба. Чуб. V. 1135.
Пообнімати, -ма́ю, -єш, гл. Обнять (многихъ).
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Сировиця, -ці, ж. 1) = сириця. Ой бив ти ж мене сировицею. Грин. III. 335. 2) Красильное сѣрое вещество въ холстѣ. Сумск. у. Вода витягає сировицю з полотна. 3) Соленая вода (въ землѣ), изъ которой вывариваютъ соль. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.