Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайкіт

Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Вичорнити, -ню, -ниш, гл. Вычернить.
Гадюченя, -няти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. гадюченятко.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Довгеле́зний, -а, -е. = Довжезний.
Заска́ба, -би, ж. Заноза.  
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Пообскубати, -ба́ю, -єш, гл. Ощипать, оборвать (во множествѣ).
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Справичити, -чу, -чиш, гл. Лишить дѣвственности. Н. Вол. у. (Лободов.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.