Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Не будеш діток моїх дозирати. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. 2) Видѣть, увидѣть.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица).
Приваб, -бу, м. = приваба.
Промовка, -ки, ж.
1) Рѣчь, разговоръ, погудка. Про вовка промовка, аж дідько вовка і несе.
2) Произношеніе, акцентъ. Яка у його чудна промовка. Cм. промова, промівка.
Рамено, -на, с. 1) Перекрестье креста. 2) Въ вѣтряной мельницѣ: каждое изъ двухъ бревенъ, проходящихъ сквозь валъ и перекрещивающихся, къ которымъ придѣланы крылья. 3) Въ мельницѣ: радіусъ соединяющій кругъ колеса съ осью. 4) Часть ступи походючої.
Росхилити, -ся. Cм. росхиляти, -ся.
