Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайлом

Вайлом нар. Во множествѣ, толпой. По сіль або там по рибу не ходять по одному, а все вайлом. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛОМ"
Дзвіне́ць, -нця́, ж. Раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20.
Квакання, -ня, с. Кваканье.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить. Чуб. V. 812.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Нявчати, -чу, -чи́ш, гл. Мяукать. І в голос, мов кішки, нявчать. Котл. Ен. VI. 21.
Облоки, -ків, м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.