Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство.
Боголюбець, -бця, м. Боголюбецъ.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Користне нар. = користно.
Пострибати, -ба́ю, -єш, гл. Поскакать, попрыгать. Пострибала через двір.
Потуха, -хи, ж.
1) Пріободреніе? Де в хаті свекруха, там сину потуха, а невістка ходить, як прибита муха.
2) випити на потуху. Выпить въ заключеніе. На потуху випийте четвертуху. Далі глитнув з пляшки на потуху горілки.
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Розчиняти, -няю, -єш, сов. в. розчини́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє.
2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. Гречаники розчиняла.
3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу.
Сюрчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали.
2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить.
