Багатіти, -тію, -єш, гл. Богатѣть, обогащаться. Як задумав Харько, задумав Захарченко, задумав багатіти.
Багато нар. 1) Богато. Старша дочка їх дуже багато живе. 2) Много. Де багато господинь, там хата неметена. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. Він же вийшовши, почав проповідувати багато. Нам сього вина треба багато. В селі довго говорили дечого багато. Не багато Луговський гетьманував: півтора года булаву держав. 3) Очень, сильно. Вона багато скидається на його. Ой вона багато гордує. Ум. багатенько.
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває.
Ганусковий, ганусовий, -а, -е. Анисовый.
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Захара́стрити, -рю, -риш, захарасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті.
Перетрачувати, -чую, -єш, сов. в. перетра́тити, -чу, -тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.
Чагарець, -рця, м. Ум. отъ чагарь.
Чуло нар. Чувствительно, нѣжно. Сестро моя милая, — чуло промовив він.
