Ворочок, -чка, м. Ум. отъ ворок.
Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса.
Ґабзува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Позорить.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Ко́жен и ко́жний, -а, -е. Каждый, всякій. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. У кожної купи був свій ватажок. Ко́жній сва́шці по ковба́сці. Всѣмъ сестрамъ по серьгамъ.
Послизнути, -ну, -неш, гл. 1) Сдѣлаться скользкимъ, покрыться слизью. Послизло сало. Уже м'ясо послизло. 2) Исчезнуть, пропасть (о многихъ). Щоб люде всі, що при Енеї, послизли. Злії духи, так як мухи, всі уже послизли.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я.
Урубатися, -баюся, -єшся, гл. Врѣзаться, врубиться. Уже глибоко в дуба врубався.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.
