Блиск, -ку, м.
1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш.
2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись.
Гороши́на, -ни, ж. Горошина. Котилася дорогою біла горошина. Ум. Гороши́нка. Гороши́ночка.
Зазвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. Задзвеніти. Якимове поле зазвеніло стоя.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Кілювати, -люю, -єш, гл. Задѣлывать, забирать стѣну вертикально поставленными жердями. Кілювати хату.
Молотобі́єць, -бійця, м. Помощникъ кузнеца, бьющій молотомъ.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Поріб, -робу, м. Утокъ.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило.
