До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Квітувати, -ту́ю, -єш, гл. Цвѣсти (о хлѣбныхъ злакахъ). Жито квітує.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Передущий, -а, -е. 1) Передній.
2) Предшествующій.
Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться.
Ухналь, -ля, м. = вухналь. Не жалуй ухналя, підкову згубиш. ухналі кувати. Дрожать. Ум. ухналик.
