Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важучий

Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Здо́линок, -нку, м. Углубленіе почвы. Камен. у.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Моро́чливий, -а, -е. Хлопотный, затруднительный, головоломный. Не морочлива праця. Подольск. г.
Окручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. окрути́тися, -чуся, -тишся, одн. в. окрутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = обкручуватися, обкрутитися, обкрутнутися. Окрутнувся двічи, тричи. Маркев. 71.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Сирохман, -на, м. Сирота (мужчина) Угор.; бѣдняга. Вх. Зн. 63.
Ситінка, -ки, ж. ? Дивись яка ситінка в очах. Ном. № 13926.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78)
Щамба, -би, ж. Большая щепка. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.