Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Котелка, -ки, ж. Окалина мѣди, получаемая при выдѣлкѣ мѣдныхъ котловъ.
Круп'яр, -ра, м. = круподерник.
Обмоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обмоскалитися, -люся, -лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Пустота, -ти, ж. 1) Шалость, проказы. Ото вже пустоти робе. 2) соб. Шалуны. Дожидають мої голуб'ята. Оце як побачуть, з ніг мене звалять, тая пустота. Пустує цілий день моя оця пустота.
Сомець, -мця м., мн. сімці. Каждое изъ тѣхъ бревенъ въ стѣнѣ хаты, которыя только однимъ концемъ связываются въ замокъ, а другой упирается въ дверные или оконные косяки.
Супор, -ру, м. Сопротивленіе, вражда. В супор. Наперекоръ.
Шуга, -ги, ж. Первый ледъ.
