Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

суміння

Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 228.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМІННЯ"
Бретванник, -ка, м. Раст. Trollius europaeus. Лв. 102.
Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.
Видимання, -ня, с. Выдуваніе.
Війна, -ни, ж. Война. Ум. війнонька, війночка.
Гусни́к, -ка́, м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Ремст, -ту, м. Неудовольствіе, претензія. Він на мене ремст має. На нас і на тіх людей мав він великий ремст. Васильк. у.
Розгордитися, -джуся, -дишся, гл. = розгордіти.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.