Відступця, -ці, м. Отступникъ.
Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище.
Глечатко, -ка, с. Маленькій кувшинчикъ.
Горди́ня, -ні, ж. 1) Гордость, чванливость. Як з мужика пан, то і гординя. 2) Гордость, то, чѣмъ можно гордиться. Волики мої круторогі, гордине наша, товариші наші. 3) Гордый человѣкъ. Чи правда, що тая гординя та в тобі закохався?
Колихатися, -шу́ся, -шешся, [p]одн. в.[/p] колихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка колихається. Кладочка така хистка, що вся так і колишеться.
2) Качаться въ люлькѣ.
3) Качаться на качеляхъ.
Країна, -ни, ж. Край, страна. Да дивись, дивись, да, бусурмене, на свою країну. Нема в світі, як своя країна! рідна країна. Родина, отечество. Ум. краї́нка, краї́нонька, краї́ночка. Ой пошлю я зозуленьку у чужую країноньку.
Либ меж. Выражающее толчекъ. Либ Панька в око, — а він і так сліпий.
Омпити, -плю, -пиш, гл. = вонпити.
Рильний, -ного, м. Испорч. лірник.
Тіпати, -паю, -єш, гл.
1) Дергать, трясти. Тіпати за бороду.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпати. Трепать коноплю, ленъ.
3) О лихорадкѣ: трясти. Щодня двома й трома нападами тіпає його пропасниця.
4) Колотить, бить. Чи добре таки, чи погано мене тіпали, кажу ж, не пам'ятаю; знаю тільки, що я прокинувся в погребі, налигачем скручений.
