Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Долітце́, -ця́, с. Ум. отъ долото.
Захваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = захвалювати. Овсій захваляв, що добрий кінь.
Зрікатися, -каюся, -єшся, гл. = зрекатися.
Зустрічатися, -ча́юся, -єшся, гл. = зустріватися.
Печалити, -лю, -лиш, гл. Печалить. Не хороше ти отце робиш, Іване, печалиш батька.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку.
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній.
Практика, -ки, ж. 1) Практика. Громадянам буде наука і... практика. 2) Насмѣшка. Сей шесть тільки на практики: сидить да сміється з усіх.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Опять війна і різанина.
