Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди.
Гордовать, -ті, ж. Раст. Malva crispa. Cм. Гордовина.
Настромити, -ся. Cм. настромлювати, -ся.
Пересихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пересохнути, -хну, -неш, гл. Пересыхать, пересохнуть. Гортань замовкла, пересохла.
Понатоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Натоптать (ногами грязь во многихъ мѣстахъ).
2) Набить плотно (во множествѣ).
Спрожогу нар. Неожиданно, сразу, вдругъ. Так і кинувсь на неї спрожогу.
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. 2) = муляти. Мені трудить ногу. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл.
1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася.
2) (О дѣт.) Умочиться.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
Чортів, -това, -ве 1) Принадлежащій, свойственный чорту. Чортів кришеник. (Бранное выраж.). Чортові діти. (Бранное выраж.). 2) чортове світло. Керосинъ. 3) чортів тиск. Очень много, пропасть.
