Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу.
Мо́дній, -я, -є. Модный. Сукня була дуже дорога й модня.
Підбій, -бою, м.
1) Подкладка.
2) Покореніе; порабощеніе.
3) Насѣк. Arctia (гусеница).
Подоляк, -ка, м. = подолянин.
Покахикати, -каю, -єш, гл. Покашлять.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать.
