Більшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться большимъ, увеличиваться. Град все більшає, падаючи крізь хмари. Виростають у тебе що-дня крила, більшають, ширшають. 2) Подростать. діти більшають — більшають і клопоти. Дѣти подрастаютъ — увеличиваются и хлопоты.
Бруслевина, брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop.
Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Cм. контосити.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Підлящ, -ща, м. Молодая риба Abramis brama (Cuv).
Попадя, -ді, ж.
1) Попадья, жена священника. Уповала, мамцю, на керею, думала бути попадею.
2) Рыба Rhodeus amarus.
3) Въ свадебномъ обрядѣ: бутылка настоенной водки, которую (бутылку) мать невѣсты затыкаетъ пучкомъ калины и обвязываетъ красной ленточкой; попаді не трогаютъ до тѣхъ поръ, пока не пріѣдутъ отъ новобрачнаго дружки послѣ комори. Ум. попадька. Поглянув панотець на свою попадьку.
Поросковувати, -вую, -єш, гл. Расковать (во множествѣ). І невольників тих поросковуєш сам.
Розділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Раздѣлять, раздѣлить между собой. Давай гроші — розділімося. бодай ти з душею розділився! — пожеланіе смерти.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
