Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сукало

Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУКАЛО"
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Люби ближньою твого. Єв. Мр. ХІІ. 31. Ближні приятелі. МВ. ІІ. 95.
Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. Гол. Од. 60. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. Шух. І. 127. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр. Шух. І. 279, 293.
Паламарь, -ря, м. Пономарь.
Перенести Cм. переносити.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Вх. Пч. II. 20. Ум. пстружок. Желех.
Рантушок, -шка, м. Ум. отъ рантух.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.