Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скортіти

Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРТІТИ"
Блискотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Блестѣть, сверкать. Річка ледві блискоче. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе. Шух. І. 177.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. Грин. III. 530. 2) мн. Раст. Nymphaea alba. Вх. Пч. І. 11.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Обчепляти, -ля́ю, -єш, гл. Обвѣшать. Обчепляв старця торбами. Васильк. у.
Огурно нар. Строптиво, упорно, упрямо.
Понаближатися, -жаємося, -єтеся, гл. Приблизиться (во множествѣ).
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.