Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скомина

Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОМИНА"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Битниця, -ці, ж. = бетельня. Кобел. у. Кіевск. у.
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Ґа́нзур, -ра, м. = Канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура. Звенигор. у. Д. Эварн.
Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Нащулити, -лю, -лиш, гл. = нащурити.
Підсапувати, -пую, -єш, гл. Окучить (растеніе). Ой в городі бузина, — треба підсапати. Грин. III. 171.
Троскотання, -ня, с. Крикъ куръ. Шейк.
Трумло, -ла, с. = труна. Коли б же я знала, коли буду емірати, — сказала б я собі трумло збудувати. Грин. III. 364.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.