Закрі́па, -пи, ж. Скрѣпа. Указ за скріпою Гурчева.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Кателиків, -кова, -ве Принадлежащій католику.
Непорошний, -а, -е. Не пыльный? Будь же ти, хато, непорошна, хазяїну дорога і мила. (Заклинаніе при закладкѣ хаты).
Пантрувати, -ру́ю, -єш, гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Мотря... дітей пантрує й годує. Пантрували огнища.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Скаба, -би, ж. Полоса желѣза.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка.