Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скопище

Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 139.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОПИЩЕ"
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.
Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Джаву́р, -ра, м. Гяуръ. К. МБ. X. 10. К. Бай. 149.
Заміра́ння, -ня, с. Обмираніе, летаргія. Левиц. І. (Правда, 1868, 460).
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Накраси́ти, -ся. Cм. накрашувати, -ся.
Полільниця, -ці, ж. Полольщица. Харьк. у.
Поскакувати, -кую, -єш, гл. Поскакивать, попрыгивать Вже вода ставна леліла і стали поскакувать щучки дрібненькі. МВ. (О. 1862. І. 72).
Походити, -джу, -диш, гл. Походить, быть похожимъ. Такий він був тихий, звичайний... і на панича не походив. МВ. (О. 1862. III. 44). Він більш походив на звірюку, як на чоловіка. Стор. МПр. 83.
Шаснути, -ну, -неш, гл. Мелькнуть, пробѣжать. Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, — вона на неї рукою навіки махнула. МВ. (О. 1862. І. 98).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОПИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.