Відчинятися, -няюся, -єшся, сов. в. відчини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Отворяться, отвориться. Стукайте, то й одчиниться вам. Замкова брама не відчинилася сіромам і голоті. Забувсь, відкіля і двері відчиняються. Побачив небеса, що відчинялись.
Градови́й, -а́, -е́. Градовой. Пищать, як дідько в градовій хмарі.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Козакувата руська шляхта.
Козирити, -рю, -риш (ушима), гл. Прясти ушами, насторожить уши (о лошади).
Линтва́рь, -ря, м. Шкура годовалаго ягненка. Ум. линтваре́ць, линтварик.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся.
Проскочити Cм. проскакувати.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Усмоктати, -ся. Cм. усмоктувати, -ся.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа.
2) — слимакова, слимача. Раковина улитки.
