Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скотисто

Скотисто нар. Покато.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТИСТО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОТИСТО"
Банькач, -ча, м. Человѣкъ, имѣющій глаза на выкатѣ, пучеглазый. Шейк.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
До́сіль нар. = досі.
Кучерь, -ря, м. Употребляется преимущ. во мн. ч. 1) кучері. Кудри. А твій кучеръ... остригли, і рости не хоче. Федьк. І. 31. Голова в кучерях, як у золотому вінку. К. ЧР. 104. О клубящемся туманѣ: Туман, мати, по дорозі у кучері в'ється. Мет. 463. 2) Хвостовыя перья у селезня. Кучері в качура на хвості. Левиц. Пов. 183. Галицкіе парни-покутяне украшаютъ ими свои шляпы, гдѣ они называются также кучерями. Kolb. 3) Родъ орнамента съ завитками, употребляемаго въ вышивкахъ, нашивкахъ на одеждѣ, рѣзьбѣ и пр. Kolb. І. 49. Шух. І. 128, 303. 4) Украшенія изъ загнутаго металлическаго листа у крышки курительной трубки. Шух. І. 276.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Оприни, -рин, ж. мн. Крыжовникъ. Вх. Лем. 444.
Решетувати, -ту́ю, -єш, гл. = решетити.
Сковорідка, -ки, ж. Ум. отъ словорода.
Споживок, -вку, м. Потребленіе. Рабу і спродував людям.... а то й собі на споживок ішла. МВ. ІІ. 75.
Чабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОТИСТО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.