Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скоромитися

Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРОМИТИСЯ"
Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Вивагом нар. 1) — підіймати. Поднимать при помощи положеннаго подъ тяжесть рычага. Черк. у. 2) — говорити. Медленно, протяжно выговаривать. Шух. І. 28.
Винаходити, -джу, -диш, сов. в. винайти, -йду, -деш, гл. 1) Отыскивать, отыскать, разыскать. 2) Открывать, открыть; изобрѣтать, изобрѣсти.
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Прокурвавити, -влю, -виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. І. 222.
Спір, спо́ру, м. 1) Споръ. Ні спору, ні ласки. Ном. № 7622. 2) Спорость, успѣшность въ работѣ. У їх великий спір у молочі. Кіевск. у. Постаріли ми ще за сі годи, — нема й того спору в руках, що й тоді був. Г. Барв. 503. 3) ? То були відьми і збірала спір із жита, щоб не було уроджаю. Грин. І. 284. 4) Астма. Шух. І. 36. 5) Нагроможденныя кучи вскрывшагося и снова смерзшагося льда. Вх. Уг. 268.
Торжок, -жку, м. Ум. отъ торг.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРОМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.