Відколядувати, -дую, -єш, гл. Окончить колядування.
Здуби́тися, -блюся, -бишся, гл. Одубѣть. А щоб ти каменем став, а щоб ти здубився!
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного.
Онада, -ди, ж. Приманка.
Поговорити, -рю́, -риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре.
Рострушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роструси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раструшиваться, раструситься, разсыпаться. Жовтенький пісочок, рострусися.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить.
Устрявати, -ваю, -єш, сов. в. устряти, -ряну, -неш, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, впутываться. Де що на добро людям починалось, туди він устрявав зараз. В суєту він не встрявав.
Фукати, -каю, -єш, гл. 1) Дуть (ртомъ). 2) Браниться, кричать. Брат на брата та ворогує, сестра на сестру чари готує.... дочка до ненька сміло фукає. — на ко́го. Бранить кого, кричать на кого. Іде наймит із пан щини, на воли фукає.
Штіль, -ля, м. см. сапіна
