Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скорина

Скорина, -ни, ж. Корка (хлѣба). Дівчата-небожата, дайте скорину хліба. Чуб. V. 1123. Ум. скоринка, скориночка. Чуб. V. 583.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКОРИНА"
Відтерати, -раю, -єш, сов. в. відтерти, відітру, -реш, гл. Оттирать, оттереть.
Надсмокта́ти Cм. надсмоктувати.
Наро́дина, -ни, ж. Презр.: человѣкъ, народъ. Проклята народина в'язку сіна взяла.
Обговорювати, -рюю, -єш, сов. в. обговори́ти, -рю́, -риш, гл. Обговаривать, обговорить, клеветать, оклеветать. Та нас же осудять, обговорять кругом. Левиц. І. 177.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ. Левиц. Пов. 134.
Покришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили. Кв. 2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Левиц. Пов. 105. Покришене м'ясо. О. 1862. IV. 89.
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить. Конот. у.
Сердзевий, -а, -е. = червоний. Вх. Зн. 62.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.