Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицюня

Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЮНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЮНЯ"
Виноколо, -кола, с. Виноградникъ? А в полі, в полі, й у виноколі, стоять намети з білого шовку. АД. І. 8.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Коропатва, -ви, ж. = коропа. Вх. Лем. 427.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Однодворський, -а, -е. Однодворческій.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш? Чуб. III. 92.
Таритися, -рюся, -ришся, гл. Пачкаться въ грязи. Шейк.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЮНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.