Дотараба́нити, -ню, -ниш, гл. Дотащить, донесть. Насилу дотарабанила мішок, — дуже важкий.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. 2) Кровяная колбаса.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Напля́мкати, -каю, -єш, гл. Начавкать.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Ситник, -ка, м. Дѣлающій сита, ситовщикъ. Не сват ситник коробейникові. Ум. си́тничок.
Троскіт, -коту, м.
1) Хлестаніе бичомъ.
2) Кудахтанье курицъ.
Уїдливо нар. Назойливо, неотвязно. Та так же в'їдливо причепився, що й не од женеш.
Чубаєчка, -ки, ж. Ум. отъ чубайка.
