Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кит

Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТ"
Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158.
Вертю нар. Въ выраженіи вертю закрутився — завертѣлся; встрѣчено только въ одной пѣснѣ, повидимому фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. І. 144.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. ІІ. 17.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Підтич, -чі, ж. Палка для развѣшиванія сѣти. Хазяїн позабивав рядами підтичі для мереж та неводів. Левиц. І.
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Мет. 366. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. Чуб. V. 798. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає. Чуб. V. 1093.
Чмих I, -ху, м. 1) Одинъ разъ фырканія. 2) Родъ игры, въ которой стараются разсмѣшить, а смѣяться нельзя: кто чмихне, тотъ проигралъ. Сим. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.