Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кит

Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТ"
Бидлятина, -ни, ж. Ув. отъ бидло.
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.
Допле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Харьк. у. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини. Шевч.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Затовкма́чувати, -чую, -єш, гл. = затокмачувати.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Опір 1, опо́ру, м. Сопротивленіе.
Рушлята, -лят, с. мн. Родъ дѣтской игры. Мил. 56.
Шкарб, -бу, м. = скарб. У Петренковому лісі єсть погріб, тільки завалився, — там шкарб похований. Грин. І. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.