Істе, -того, с.
1) = іста.
2) Стволъ дерева? Ум. істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив.
На́росля, -лі, ж. Наростъ вокругъ ствола дерева.
Отетеніти, -ні́ю, -єш, гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів.
Помога, -ги, ж. Помощь. Бог усім помога. Переплива на помогу. Та з божої помоги топчи вороги під ноги.
Примостка, -ки, ж. Прилаженная къ чему либо скамья, прилаженныя къ чему либо подмостки. Cм. примістка.
Середохрестя, -тя, с.
1) Крестопоклонная недѣля. Аж ось зараннє стало сонечко припікати, неначе о правій середі, а ще тілько середохрестє.
2) Мѣсто, гдѣ расходятся дороги.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи.
Цвітний, -а, -е. 1) Цвѣтной. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. 2) = вербний. Цвітна неділя.
Чапайло, -ла, с. = блисканка.
