Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киса

Киса, -си, ж. 1) Мѣшокъ, кошелекъ, мошна. В кого віл та коса, в того й грошей киса. Ном. № 10207. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448. 2) Веревочный мѣшокъ. Чуб. VI. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИСА"
Заміси́ти, -шу́, -сиш, гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.
За́мужжя, -жя, с. = заміжжя.
Куліти, -лію, -єш, гл. Хромать. Желех.
Ля́пання, -ня, с. 1) Хлопаніе. 2) Шлепаніе, плесканіе. 3) Бросаніе чѣмъ-либо липкимъ и мокрымъ. 4) Пачканіе, пятнаніе. 5) Звуки отъ ударовъ рукою. 6)язико́м. Болтовня.
Перешуміти, -млю́, -миш, гл. Перешумѣть.
Перещеміти, -млю́, -миш, гл. Перестать щемѣть. Перещеміло їй серце, полилась печаль тихіше. Левиц. І. 513.
Піддирання, -ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Позіхатися, -хається, гл. безл. Зѣваться. Ляжмо спати... вже й мені часто позіхається. Г. Барв. 78.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.