Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кицька

Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЬКА"
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Зага́воронитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Прилуц. у.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Озниця, -ці, ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Посілля, -ля, с. Усадьба. Старе посілая, де жив батько, меншому братові досталось. Борз. у.
Скінчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Окончиться. 2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. Н. п.
Угород, -да, м. = горо́д. На вгороді вишня, за городом дві. Мет. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.