Верескливий, -а, -е. Крикливый.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже.
Лино́чок, -чка, м. Ум. отъ лин.
Могти́ся, -жеться, гл. безл. Мочься. Не так жий, як хочеться, а так, як можеться.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата.
