Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишнути

Кишнути Cм. кишкати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШНУТИ"
Гемон, -на, м. Демонъ. Грин. II. 11. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. І. 240.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. Макс. (1834), 15.
Золза, -зи, ж. Железа. Вх. Пч. І. 14.
Нівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить. Ном. № 10779. 2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Г. Барв. 109. Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган. Котл. Ен. V. 32.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева) Вх. Лем. 445.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.