Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кичка

Кичка, -ки, ж. 1) Прядь льна, заплетенная въ косу новобрачной. Беруть трошки льону і завивають їй (молодій) разом з косою, щоб більше було коси; хоть і великі коси, то завше треба той льон, і то називається зачіска та кичка. Метл. 208. 2) Кольцеобразный валикъ изъ пакли, шерсти или гарусу, иногда обшитый холстомъ, который носится замужними женщинами на головахъ подъ головнымъ уборомъ (очіпком, чепцем). Kolb. І. 38. 3) Хомутина, подушка валькомъ, кишкой, поджатая подъ клешни хомута. Вас. 159. Лимарь кичку зашиває. Шевч. 540. 4) Пучекъ соломы или камыша, употребляемый для крытья крыши. Желех. 5) Часть воротъ, дверей: кусокъ дерева съ вырѣзаннымъ въ немъ съ одной стороны углубленіемъ, — этой стороной онъ прибивается къ столбу или стѣнѣ, тогда углубленіе даетъ отверстіе, въ которое входитъ верхъ вертикальнаго столбика глухого конца воротъ пли шипъ дверей. Шух. I. 87, 93. 6) Оставшійся въ землѣ послѣ срубленнаго дерева его пень или корень. А наші кички викопують.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЧКА"
Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать. Уман. III. 149.
Добенькетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Допировать.
Кукукати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кукукнути, -кну, -неш, гл. О кукушкѣ: куковать, одинъ разъ крикнуть. Вх. Зн. 34.
Кусі! Cм. кусати.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Люстрино́вий, -а, -е. Люстриновый. Що за гарну спідницю я їй справив! Люстринову і юпку парчеву. Кв.
Перекорище, -ща, с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Рубіж, -жа, м. см. рубеж.
Сап'янний, сап'яновий, -а, -е. Сафьянный. Чуб. V. 339. Сап'янні черевички на нозі. Чуб. III. 152. Шик-пик, не в сіх, не в тих, в сап'янових. Ном. № 13586.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.