Відпрядки, -дків, м. мн. Остатки, отбросы при пряденіи. Ум. відпрядочки. Що ж она діє? — Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзадячко..., хоть відпрядочки на шаріночку.
Зві́сний Cм. звісен.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ).
Мняси́во, -ва, с. Мясное; мясная пища, кушанье. Столи його погнулись від м'ясива. На обід у запорожців мало подавали м'ясива, а все тілько рибу.
Надли́ти Cм. надливати.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Оскомити, -млю, -миш, гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.
Платянка, -ки, ж. Портянка, онуча. Ум. платяночка. На білені платяночки ти красно обуйся.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный.
2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші.
3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа.
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих.
2) — о́чі. Взглянуть внимательно?
