Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають.
Клебанка, -ки, ж. = клебаня.
Кляч, -ча, м. Каждая изъ двухъ палокъ на концахъ рыболовной сѣти (гонишної сітки), невода; къ клячу привязанъ капать, за который вытягивается сѣть. Біля кляча на сподах камінь, щоб сторч кляч ішов.
Муштрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Обучать военнымъ пріемамъ. Тоді ну військо муштрувати. 2) Школить, дрессировать. Муштровані, бодай їх: гавкають у захисті, а очей не покажуть. І стару панію почне мушрувати було з самого ранку: Що се ви, мамінька, без чепчика вийшли?
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Плутати, -таю, -єш, гл.
1) Путать.
2) Путать, сбивчиво разсказывать.
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була.
Самотіти, -тію, -єш, гл. Жить уединенно. А я самотію у Новогрудку.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
