Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невимовно

Невимовно нар. 1) Невыразимо, несказанно, неизреченно. Левиц. Пов. 139. 2) Безотговорочно, безусловно. Говів, Богу невимовно. Ном. № 132. Богу невимовно — свічку купила, панахиду поставила, та й усі гроші розійшлись. Ном. № 8377.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 539.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВИМОВНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВИМОВНО"
Відпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. відпливти, -ву, -веш, відплинути, -ну, -неш, відплисти, -ву, -веш, гл. Отплывать, отплыть. Селезник одплив трохи далі. Грин. І. 104. Сіли собі у човничок, од бережка відплинули. Чуб. V. 558.
Клинцювання, -ня, с. Клинышки, забитые въ стѣну передъ обмазкой ея, клинцовка. Глина по стінах давно облупилась, стирчало саме клинцювання. Г. Барв. 19.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Повірний, -а́, -е́ Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Н. п.
Потерча, -чати, с. Дитя, умершее безъ крещенія. Потеб. III. 59. Ум. потерчатко. Гн. І. 168.
Стирник, -ка, м. = стерник 1. Макс. (1827), 38.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Шампанка, -ки, ж. Сортъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВИМОВНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.