Доволя́ти, -ля́ю, -єш, гл. = Доволити.
Долля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = долити. Що надцідять, то й долляють.
Підколювати, -люю, -єш, сов. в. підколоти, -лю, -леш, гл. — ногу. Укалывать, уколоть, вогнать занозу. Оце бігла та так терниною ногу підколола. Очерет ноги підколює.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським.
Поперечіплювати, -люю, -єш, гл. Тоже, что и перечепити, но во множествѣ.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Тропарь, -ря, м.
1) Тропарь, церковная пѣсня, въ которой изображается исторія праздника.
2) тропарів з кондаками дати. Дать кому, чтобы навсегда помнилъ.
Трупій, -п'я, -п'є Свойственный трупу, принадлежащій ему. труп'я голо́вка. Paros caudatus.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.
