Визганяти, -няю, -єш, гл.
1) Изгнать всѣхъ.
2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок.
Відбудовувати, -вую, -єш, сов. в. відбудувати, -дую, -єш, гл. Вновь отстраивать, отстроить, возстановить прежде бывшее зданіе.
Закінча́тися и закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. День закінчився весільним бенкетом.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Ирщіння, -ня, с. = иршини.
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники.
Надрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надірва́ти, -ву́, -веш, гл. Надрывать, надорвать. Тихо-тихо Дунай воду колише, а ще й тихіш Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались.
Привести, -веду, -де́ш, гл.
1) Cм. приводити.
2) Родить. Жінка привела дитя. До панича, бачиш, ходила, поки дитину привела. Кобила привела коника.
