Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Вихрякати, -каю, -єш, однов. в. вихрякнути, -ну, -неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть.
Візниченько, -ка, м. Ум. отъ візник.
Голубинець, -нця, м. Раст. Empetrum nigrum L. Гнав пінную на курдимон,.... дягиль, троянду, голубинець.
Клюцак, -ка, м. = клюсак.
Пилипівський, -а, -е. и пилипівчаний, -а, -е. Филипповскій, бывающій въ рождественскій постъ. Пилипівський вечір. Пилипівчані дні.
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. .
Припікати, -ка́ю, -єш, сов. в. припекти́, -печу, -чеш, гл.
1) Припекать, припечь, прижигать, прижечь. Сонце в віконце пече, припікав.
2) О сильномъ холодѣ: донимать, донять. Да й припікає! учора руки померзли, а сьогодня ноги.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години.
