Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невмивака

Невмивака, -ки, ж. Неумытый. Ном. № 7134. Замурзаний грязею невмивака. К. Бай. 52.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМИВАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМИВАКА"
Гра́ба́рський, -а, -е. Принадлежащій или свойственный землекопу.
Кавальцювати, -цю́ю, -єш, гл. Дробить, крошить, рѣзать на куски. Желех.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный. Желех.
Майстрови́й, -а, -е. Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.
Окописько, -ка
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було. Васильк. у.
Сповідник, -ка, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.
Талалайко, -ка, м. = талалай. Ой за білим частокілом талалайко скаче. Ном., стр. 297, № 233.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать. Желех.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВМИВАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.