Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Здо́хти Cм. здихати.
Напа́шитися, -шуся, -шишся, гл. = ii. напастися. Воли вже напашилися.
Нижник, -ка, м.
1) Въ картахъ: валетъ.
2) Нижник. Одинъ изъ распиливающихъ дерево на доски, стоящій внизу.
Подосвідчуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Убѣдиться (о многихъ).
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
Чвертка, -ки, ж.
1) Мѣра длины: четверть аршина. Чвертку плису купила.
2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ: четверть (Cм. уменьш.). Cм. чвіртка.
3) Мѣра жидкости: четверть штофа.
4) Мѣра вѣса: четверть пуда. Оце чвертку соли купив, то за неділю й нема.
5) Мѣра земли. Найняв він собі.... виорать чвертку.
6) Четвертушка бумаги.
7) Половина задней части мясной туши.
8) = ґара 1. Ум. чверточка. Ори, синку, цю долинку, посіємо пшениченьку; з колосочка щоб жмінечка, а з снопочка — щоб чверточка.
