Джиґу́н, -на́, м. 1) Повѣса; ловеласъ. Ой джиґуне, джиґуне, який ти ледащо. Ой джиґун, джиґун, джиґунець, який гарний молодець. 2) Родъ кушанья изъ сирівцю. Зварила мені мати джиґуна, наївсь, та все пити хочеться. 3) = Джоґан. Ум. Джиґуне́ць.
Же́брати, -раю, -єш, гл. = жебрувати.
Ми́рта, -ти, ж. Миртъ. Коло тераси цвітуть померанці, мирти.
Полоскотати, -чу́, -чеш, гл. Пощекотать.
Сівкий, -а́, -е́ 1) Сыпучій.
2) Много пространства засѣвающій (о зернѣ). Оце зерно — як мак, сівкіше, ніж пирій.
Таємність, -ности, ж. Тайна, секреть.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Трутівка, -ки, ж. = трутизна. Чи ти мене вчаровала, чи трутівки дала?
Флинтованє, -ня, с. Пришиваніе особымъ образомъ (у скорняковъ).
Чакан, -ну, м. = рогіз. Чакан росте на лиманищах.
