Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невмілий

Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 540.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВМІЛИЙ"
Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Чуб. VI. 292. Н. Вол. у. Камен. у. Опат. 24. Ум. братанчик.
Верстак, -ка, м. Ровесникъ. Шух. І. 32.
Оббрести, -ду, -де́ш, гл. Обойти въ бродъ.
Починальний, -а, -е. Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку. Грин. III. 463.
Пригір, гору, м. Холмъ. Іде чернець у Вишгород на Київ дивитись та посидіть на пригорі. Шевч. 370.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Сотворитель, -ля, м. Создатель. Боже мій милий, сотворителю небесний. ЗОЮР. І. 35.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати. Грин. ІІІ. 487.
Цимбриння, -ня, с. = цямрина. Могил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВМІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.