Засми́кувати, -кую, -єш, сов. в. засми́кати, -каю, -єш, гл. 1) Задергивать, задергать. Засмикали, як циган сонце. 2) Сбивать, сбить съ толку.
Каюшина, -ни, ж. Раст.
1) Trifolium montanum L.
2) Trifolium alpestre L.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево.
Купча, -чі, ж. = купля. Та я не хочу її й купчі, як вона понароблювала мені отам добра. Не навчить купча, а навчить продажа.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. За яку провину у холодну посадили його? То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав.
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі.
Спечний, -а, -е. Жаркій, душный (о днѣ).
Цупати, -паю, -єш, гл. = тупати. Ой цупайте, чоботята, хоть не кованиї. Ой щупайте, чоботята, до голого льоду.
