Гадючий, -а, -е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо.
2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Гадючий жид. І ціпка вхопила гадюча дитина.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько — ясний місяць, в мене матінка — ясне сонячко, в мене сестриця — ясна зірниця. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Ум. зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила.
Кричання, -ня, с. Крикъ. Кричання не своїм голосом.
Легінь, -ня, м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Ум. легіник. Ой до мене, легіники!
Неохайно нар. Неопрятно.
Умелигати, -гаю, -єш, гл. = умережити 2. Поїла вона все, що було на подвіррі, навіть шкарбани старі і драну свитину умелигала.
Фальшувати Cм. хвальшувати.
Хмілевий, -а́, -е́ = хмелевий.
Шипи, -пів, м. Три снопа, поставленные вертикально. Ідіть, становте гречку у шипи.
