Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

невданючий

Невданючий, -а, -е., Ув. отъ невда́ний. Рѣшительно ни къ чему неспособный. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 538.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕВДАНЮЧИЙ"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Гоні́й, -нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Кутати, -таю, -єш, гл. 1) Кутать. 2) Заботиться о комъ, досматривать, воспитывать (дѣтей). Желех. 3) Успокаивать, усмирять. Желех.
Лима́нний, -а, -е. 1) Относящійся къ лиману 1. 2) Озерный. Браун. 17.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Підсобити Cм. підсобляти.
Понаряджати, -джа́ю, -єш, гл. То-же, что и нарядити, но во множествѣ.
Розорати Cм. розорювати.
Шурпання, -ня, с. = шпортання 2. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕВДАНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.