Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шелюшковий
шеляг
шемелити
шемінь
шемтіти
шенелія
шепелявий
шепеляти
шепіт
шепнути
шепотання
шепотати
шепотатися
шепоти
шепотильник
шепотильниця
шепотинник
шепотинниця
шепотун
шепт
шептання
шептати
шептатися
шептій
шептун
шептуня
шептуха
шерег
шерегувати
шерепа
шерепатий
шерепеня
шерестіти
шерет
шеретовка
шеретування
шеретувати
шеретуватися
шерех
шерехатий
шериквас
шерітвас
шермицерія
шерпатий
шерстебка
шерстень
шерстєнник
шерстина
шерстка
шерсткий
шерсть
шерстяний
шерть-верть
шерхнути
шершак
шершебка
шершень
шершун
шестерик
шестерниця
шестерня
шестеро
шестиголовний
шестидесятка
шестикрилий
шестикрилка
шестикутний
шестикутник
шестина
шестинеділька
шестипазурний
шестишаговик
шестірко
шех
шєва
шиб
шиба
шибайголова
шибак
шибати
шибатися
шибен
шибеник
шибениця
шибеняк
шибиткуватий
шибка
шибкий
шибко
шибнем
шибнути
шибонути
шибучий
шигалля
шигирявий
шиголля
шиєчка
ший!
шийка
шик
шикувати
шикуватися
шилитися
шило
шилуватий
шильник
шильце
шилюдистий
шимбалок
шиминути
шина
шиналь
шинар
шинґель
шинґльовец
шиндокора
шиндрити
шиндувати
шинеля
шинє
Биндовий, -а, -е. Ленточный.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Ном. № 10744. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам». Г. Барв. 461.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Зімі́вля, -лі, ж. 1) Зимовка; содержаніе животныхъ зимою. І знову пасіку на зімівлю в погріб. Сим. 202. Журавель каже: «прийми мене, лисичко, на зімівлю». Рудч. Ск. І. 30. 2) Кормъ на зиму для скота. Зімівлі мало. Харьк. у.
Милува́ння 2, -ня, с. Ласки.
Оглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. огля́дітися, -джуся, -дишся, гл. 1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Мет. 64. Оглядайся на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Рудч. Ск. I. 197. Візьми, дурний, та й застроми два свердли... Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли. Мир. ХРВ. 267.
Омелюха, -хи, ж. = намелюшка. Вх. Пч. II. 9.
Попередниця, -ці, ж. Передняя часть запаски, фартухъ, надѣваемый спереди къ запаскѣ, плахтѣ. Чуб. VII. 427. КС. 1893. V, 282, XII, 449. Вас. 170. МУЕ. І. 141. Cм. задниця.
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь. Вх. Зн. 56.
Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Нас спонсорують: