Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шелюшковий
шеляг
шемелити
шемінь
шемтіти
шенелія
шепелявий
шепеляти
шепіт
шепнути
шепотання
шепотати
шепотатися
шепоти
шепотильник
шепотильниця
шепотинник
шепотинниця
шепотун
шепт
шептання
шептати
шептатися
шептій
шептун
шептуня
шептуха
шерег
шерегувати
шерепа
шерепатий
шерепеня
шерестіти
шерет
шеретовка
шеретування
шеретувати
шеретуватися
шерех
шерехатий
шериквас
шерітвас
шермицерія
шерпатий
шерстебка
шерстень
шерстєнник
шерстина
шерстка
шерсткий
шерсть
шерстяний
шерть-верть
шерхнути
шершак
шершебка
шершень
шершун
шестерик
шестерниця
шестерня
шестеро
шестиголовний
шестидесятка
шестикрилий
шестикрилка
шестикутний
шестикутник
шестина
шестинеділька
шестипазурний
шестишаговик
шестірко
шех
шєва
шиб
шиба
шибайголова
шибак
шибати
шибатися
шибен
шибеник
шибениця
шибеняк
шибиткуватий
шибка
шибкий
шибко
шибнем
шибнути
шибонути
шибучий
шигалля
шигирявий
шиголля
шиєчка
ший!
шийка
шик
шикувати
шикуватися
шилитися
шило
шилуватий
шильник
шильце
шилюдистий
шимбалок
шиминути
шина
шиналь
шинар
шинґель
шинґльовец
шиндокора
шиндрити
шиндувати
шинеля
шинє
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати. Вх. Лем. 397.
Відгусти, -ду, -деш, гл. Окончить гудѣть, шумѣть. Одгуло весілля, зосталися молоді самі у хаті. МВ. (О. 1862. І. 95).
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними. К. МБ. XI. 143.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Доква́шувати, -шую, -єш, сов. в. доква́сити, -шу, -сиш, гл. Доквашивать, доквасить. Треба доквасити огірки.
Кошарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла кошара. Желех.
Підзирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл. 1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. Новомоск. у. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать. Грин. І. 197. 2) Только сов. в. ? = підзорити 2.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі. Чуб. V. 1124.
Подзюбатися, -баюся, -єшся, гл. Поклевать нѣкоторое время. Подзюбався горобець вишень та й полетів. Переносно о людяхъ: пощипать (ягодъ). Підіть у садок, порічків подзюбайтеся. Зміев. у.
Часник, -ку, м. 1) Чеснокъ, Allium sativum L. Чуб. І. 110. ЗЮЗО. І. 111. Не їла душа часнику, то не буде й смердіти. Ном. 2)гадячий. Раст. Sedum acre. Шух. І. 22. Ум. часничо́к.
Нас спонсорують: