Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шелюшковий
шеляг
шемелити
шемінь
шемтіти
шенелія
шепелявий
шепеляти
шепіт
шепнути
шепотання
шепотати
шепотатися
шепоти
шепотильник
шепотильниця
шепотинник
шепотинниця
шепотун
шепт
шептання
шептати
шептатися
шептій
шептун
шептуня
шептуха
шерег
шерегувати
шерепа
шерепатий
шерепеня
шерестіти
шерет
шеретовка
шеретування
шеретувати
шеретуватися
шерех
шерехатий
шериквас
шерітвас
шермицерія
шерпатий
шерстебка
шерстень
шерстєнник
шерстина
шерстка
шерсткий
шерсть
шерстяний
шерть-верть
шерхнути
шершак
шершебка
шершень
шершун
шестерик
шестерниця
шестерня
шестеро
шестиголовний
шестидесятка
шестикрилий
шестикрилка
шестикутний
шестикутник
шестина
шестинеділька
шестипазурний
шестишаговик
шестірко
шех
шєва
шиб
шиба
шибайголова
шибак
шибати
шибатися
шибен
шибеник
шибениця
шибеняк
шибиткуватий
шибка
шибкий
шибко
шибнем
шибнути
шибонути
шибучий
шигалля
шигирявий
шиголля
шиєчка
ший!
шийка
шик
шикувати
шикуватися
шилитися
шило
шилуватий
шильник
шильце
шилюдистий
шимбалок
шиминути
шина
шиналь
шинар
шинґель
шинґльовец
шиндокора
шиндрити
шиндувати
шинеля
шинє
Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Шейк. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Драг. 204. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе). Фр. Пр. 9.
Витягти, -ся. Cм. витягати, -ся.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями. Кобеляк. у.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Приговірка, -ки, ж. = приповідка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Проглянутися, -нуся, -нешся, гл. = проглянути 1. Заїхав у ліс, та такий густий, що й не проглянешся. Грин. І. 91.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Хліборобство, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество. Масюк любив хліборобство. Левиц. Пов. 193.
Нас спонсорують: