Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

шелюшковий
шеляг
шемелити
шемінь
шемтіти
шенелія
шепелявий
шепеляти
шепіт
шепнути
шепотання
шепотати
шепотатися
шепоти
шепотильник
шепотильниця
шепотинник
шепотинниця
шепотун
шепт
шептання
шептати
шептатися
шептій
шептун
шептуня
шептуха
шерег
шерегувати
шерепа
шерепатий
шерепеня
шерестіти
шерет
шеретовка
шеретування
шеретувати
шеретуватися
шерех
шерехатий
шериквас
шерітвас
шермицерія
шерпатий
шерстебка
шерстень
шерстєнник
шерстина
шерстка
шерсткий
шерсть
шерстяний
шерть-верть
шерхнути
шершак
шершебка
шершень
шершун
шестерик
шестерниця
шестерня
шестеро
шестиголовний
шестидесятка
шестикрилий
шестикрилка
шестикутний
шестикутник
шестина
шестинеділька
шестипазурний
шестишаговик
шестірко
шех
шєва
шиб
шиба
шибайголова
шибак
шибати
шибатися
шибен
шибеник
шибениця
шибеняк
шибиткуватий
шибка
шибкий
шибко
шибнем
шибнути
шибонути
шибучий
шигалля
шигирявий
шиголля
шиєчка
ший!
шийка
шик
шикувати
шикуватися
шилитися
шило
шилуватий
шильник
шильце
шилюдистий
шимбалок
шиминути
шина
шиналь
шинар
шинґель
шинґльовец
шиндокора
шиндрити
шиндувати
шинеля
шинє
Вуголов, -ва, м. 1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник. Шух. I. 166. 2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ. Шух. I. 79.
Глобок, -бка, м. Клинышекъ, забиваемый между косовищемъ и желѣзнымъ кольцомъ, охватывающимъ косу и косовище. Вх. Лем. 404.
Дово́дець, -дця, м. Доказатель.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. О. 1862. IV. 87. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? Камен. у. От взялись за діло. Зговорились, злагодились. Федьк. II. 79.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Космина, -ни, м. Названіе вола съ неправильно посаженными рогами: одинъ имѣетъ наклонъ впередъ, другой назадъ. КС. 1898. VII. 45.
Переїсти Cм. переїдати.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Спочивання, -ня, с. Отдохновеніе. Під вечір (сонце) іде зовсім на спочивання. Чуб. І. 5.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. АД. І. 1. Збірала трояке зілля на чари мені. Чуб. V. 31.
Нас спонсорують: