Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибен

Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕН"
Ділі́ння, -ня, с. Дѣленіе, раздѣленіе.
Зазна́йбіда, -ди, об. Горемыка. Волын. г.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Кн. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у.
Кете Cм. ке.
Огрібач, -ча, м. Палка, которой подгребаютъ горящіе угли. Шух. І. 97.
Переметати, -мечу, -чеш, гл. Перебросить. А я тую річку човном перемечу. Гол. I. 248.
Примовля, -ля, с. = примівка. Пиймо горілку, маймо примівку; маймо примовля: дай, Боже, здоровля! Чуб. V. 1100.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Сполохнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ сполохати. Вспугнуть. Живе так, як сорока на тину: хто йде, — сполохне. Ном. № 2115.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.