Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шибен

Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШИБЕН"
Вимацати, -цаю, -єш, гл. Выщупать, прощупать.
Говорушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ говоруха. 2) мн. Родъ грибовъ.
Ґале́ра, -ри, ж. 1) = Галера. 2) Сбитая изъ досокъ лодка, почти квадратная, для перевозки хлѣба. Черк. у. Cм. Галяра, ґаляра.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Жвя́кати, -каю, -єш, гл. = жвакати.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут. Желех.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Папля, -лі, ж. Мокрая погода. Вх. Лем. 446.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШИБЕН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.