Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептун

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Відкушувати, -шую, -єш, сов. в. відкусити, -шу, -сиш, гл. Откусывать, откусить. Собака собаці хвоста не одкусить. Ном. № 7954.
Воленька, -ки, ж. Ум. отъ воля.
Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть. Желех.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Макс. Коли хліб, тоді й розум. Ном. № 1364. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Макс. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. Макс. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. МВ. (О. 1862. III. 72). 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. К. ЧР. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. Макс. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. Рудч. Ск. І. 23. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. Ком. II. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. МВ. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає. МВ.
Прибік, -бока, м. 1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами. Волч. у. 2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату. Вас. 195.
Приїмиця, -ці, ж. Пріемъ, угощеніе. Встаючи послі вечері: Встаньте, братя, підведітся, зійміт шапочки, поклонітся наперед Богу, господареві, господинонці і всій родинонці і тим пишним кухарочкам за соли посолінє, за добрую волю, за пана молодого і за приїмицю єго. Гол. II. 110.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. Ком. Р. І. 55. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стор. МПр. 83. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. АД. І. 218. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей. Камен. у.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.