Брунькати, -каю, -єш, гл. = бринькати 3. Шапувал давай брунькать.
Відрадісно нар. Отрадно; радостно, весело. Що то молоді літа золоті людям! Що задумав, все йому можна, все йому відрадісно, все втішно.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Заприсяга́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. заприсягтися, -гну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Свята присяга передо мною, заприсягавесь бути слугою.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники.
Звинува́тити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Наїхали судці; судили, судили та й звинуватили того старосту.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина.
Перетік, -то́ку, м. Протокъ. Ум. перетічок. Тече річка з перетічками, гуля старий з молодичками.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш.
Ужахнути, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу.