Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штурман
штурманувати
штурмувати
штурнути
штурпак
штурх!
штурханець
штурхати
штурхнути
штурхобочний
штуряти
штуц
штучечка
штучка
штучний
штучність
штучно
шуба
шубовснути
шубовсть
шубовтнути
шубовтнутися
шубонька
шубочка
шубраток
шувар
шуварів
шувір
шувний
шуга
шугай
шугалія
шугастий
шугати
шугерть
шуги
шугнути
шугонути
шудра
шукальник
шуканина
шукання
шукати
шукатися
шукач
шула
шулий
шулик
шулити
шуліка
шуліченя
шулка
шуль I
шуль II
шульга
шульговина
шулькати
шулькнути
шульок
шульпіка
шуляк
шум
шума
шумела
шумелина
шумелинє
шумиха
шумівка
шуміти I
шуміти II
шумка
шумкий
шумливий
шумний
шумовина
шумотіти
шумування
шумувати
шупити
шуплаття
шуплядка
шупнути
шупоня
шупортатися
шура
шургич!
шурин
шуринець
шурка
шуркати
шуркнутися
шурлай
шурнути
шурпа
шурпання
шурпатися
шурубалки
шурубейник
шурубура
шурубурити
шурубурство
шурувалки
шурх
шурхати
шурхнути
шурхнутися
шурхотіти
шурчати
шуря-буря
шуряк
шусниця
шуст
шустати
шуствал
шустелина
шустіти
шусть
шутий
шутка I
шутка II
Дражни́тися, -ню́ся, -нишся, гл.з ким. Дразнить, поддразнивать кого. Він дрожнився з Лекерою Петровною. Левиц. Пов. 237.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Передом нар. 1) Впередъ, напередъ. Три роки передом собі слово дають. Федьк. 2) Сначала, сперва. Передом заїхали в Москву. 3) Передъ. Передом себе. 4) Прежде, раньше. Передом мерли люде і в нас, а теперка ні. Камен. у. У нас у Слобідці передом було багато краще жить. Рк. Левиц.
Розігріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розігрітися, -ріюся, -єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Скалочка, -ки, ж. Ум. отъ скалка.
Соковитий, -а, -е. Сочный. Левиц. І. 354.
Стручувати, -чую, -єш, сов. в. струтити, -чу, -тиш, гл. Сталкивать, столкнуть. Струтити їх з неба. Гн. II. 219.
Употемку нар. Въ закрытомъ отъ свѣта мѣстѣ. Навіщо ти поставив його употемку, постав на вікні, то й ростиме (о цвѣткѣ). Канев. у.
Фіст, фоста, м. 1) = хвіст 1. 2) Ручка, рукоятка въ различныхъ снарядахъ: киркѣ, лопатѣ, трещеткѣ (Cм. деркач 4), в решітці (Cм. решітка 5), у валька, которымъ бьютъ бѣлье, у маґлівни́ці, у ложки и пр. у вилъ и въ инструментахъ, похожихъ на вилы (напр. веретінник); также у нѣкоторой посуды, напр. у глиняной кастрюли. Шух. І. 164, 166, 167, 247, 154, 149, 194, 264. 3) Концы гарусной нитки, вплетенной въ косу. Шух. І. 123. Cм. хвіст. Ум. фостик. Чуб. V. 635. Шух. І. 278.
Шіпатися, -паюся, -єшся, гл. = чухатися. Вх. Зн. 82.
Нас спонсорують: