Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штурман
штурманувати
штурмувати
штурнути
штурпак
штурх!
штурханець
штурхати
штурхнути
штурхобочний
штуряти
штуц
штучечка
штучка
штучний
штучність
штучно
шуба
шубовснути
шубовсть
шубовтнути
шубовтнутися
шубонька
шубочка
шубраток
шувар
шуварів
шувір
шувний
шуга
шугай
шугалія
шугастий
шугати
шугерть
шуги
шугнути
шугонути
шудра
шукальник
шуканина
шукання
шукати
шукатися
шукач
шула
шулий
шулик
шулити
шуліка
шуліченя
шулка
шуль I
шуль II
шульга
шульговина
шулькати
шулькнути
шульок
шульпіка
шуляк
шум
шума
шумела
шумелина
шумелинє
шумиха
шумівка
шуміти I
шуміти II
шумка
шумкий
шумливий
шумний
шумовина
шумотіти
шумування
шумувати
шупити
шуплаття
шуплядка
шупнути
шупоня
шупортатися
шура
шургич!
шурин
шуринець
шурка
шуркати
шуркнутися
шурлай
шурнути
шурпа
шурпання
шурпатися
шурубалки
шурубейник
шурубура
шурубурити
шурубурство
шурувалки
шурх
шурхати
шурхнути
шурхнутися
шурхотіти
шурчати
шуря-буря
шуряк
шусниця
шуст
шустати
шуствал
шустелина
шустіти
шусть
шутий
шутка I
шутка II
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Безчестити, -щу, -стиш, гл. Безчестить, бранить. Одна другу безчестять, ганять. Котл. Ен.
Браташшя, -шя, с. соб. Братцы. Употребл. преимуществ. какъ слово обращенія. Якої ж зам, браташшя, заспівати? К. Бай. 121.
Буцегарня, -ні, ж. Арестантская. В буцегарню запруть. Стор. І. 143, 152.
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Покумувати, -му́ю, -єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
Пообсмоктувати, -тую, -єш, гл. Обсосать (во множествѣ).
Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.
П'ятнувати, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.
Нас спонсорують: