Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

штурман
штурманувати
штурмувати
штурнути
штурпак
штурх!
штурханець
штурхати
штурхнути
штурхобочний
штуряти
штуц
штучечка
штучка
штучний
штучність
штучно
шуба
шубовснути
шубовсть
шубовтнути
шубовтнутися
шубонька
шубочка
шубраток
шувар
шуварів
шувір
шувний
шуга
шугай
шугалія
шугастий
шугати
шугерть
шуги
шугнути
шугонути
шудра
шукальник
шуканина
шукання
шукати
шукатися
шукач
шула
шулий
шулик
шулити
шуліка
шуліченя
шулка
шуль I
шуль II
шульга
шульговина
шулькати
шулькнути
шульок
шульпіка
шуляк
шум
шума
шумела
шумелина
шумелинє
шумиха
шумівка
шуміти I
шуміти II
шумка
шумкий
шумливий
шумний
шумовина
шумотіти
шумування
шумувати
шупити
шуплаття
шуплядка
шупнути
шупоня
шупортатися
шура
шургич!
шурин
шуринець
шурка
шуркати
шуркнутися
шурлай
шурнути
шурпа
шурпання
шурпатися
шурубалки
шурубейник
шурубура
шурубурити
шурубурство
шурувалки
шурх
шурхати
шурхнути
шурхнутися
шурхотіти
шурчати
шуря-буря
шуряк
шусниця
шуст
шустати
шуствал
шустелина
шустіти
шусть
шутий
шутка I
шутка II
Горо́х'Яний, -а, -е. = Гороховий. Грин. ІІІ. 301.
Ириця, -ці, ж. 1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая женщина, старая вѣдьма. Тут якась старая баба, знахурка всесвітня і сідая, і горбата, мабуть застолітня, прислухалась, примінялась і, як став, сказала... Одспівавши, заніміла, очі протирала, а за сью така ж другая ириця казала. Мкр. Н. 33.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ. Закр.
Наляка́ти, -ся. Cм. налякувати, -ся.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл. 1) Выучивать, выучить тверже. 2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
Талір, -ра, м. = таріль. Винесли три таліри червінців. Шейк. Нема токара вдома, поїхав до Мугильова дерева купувати, таліри виробляти. Грин. III. 520.
Титло, -ла, с. Титло, знакъ сокращеніи въ письмѣ. Не минайте ані титла, ніже тії коми. Шевч.
Уворатися, -рюся, -решся, гл. При паханьѣ захватить плугомъ сосѣднюю землю. Харьк. у.
Укір нар. см. на-вкір.
Нас спонсорують: