Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шепотати

Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози. Шевч. 431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПОТАТИ"
Бовгар, -ра, м. Болгаринъ. К. МБ. XI. 154.
Волосина, -ни, ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. Н. п. За сю ніч і на волосину не заснула, т. е. не заснула и чуточку, ни на минуту. Мир. Пов. І. 120. Ум. волосинка. Вирвав з голови волосинку. Рудч. Ск. II. 201.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Дульє́ти, (єт?, ж.) мн. Родъ женской одежы. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і капотах. Були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Постеляти, -ля́ю, -єш, сов. в. постелити, -лю́, -леш, гл. = постилати, послати. Мила постіль постелила. Грин. III. 179. Ой ти, козаче, ти, хрещатий барвінку, хто ж тобі постеле у дорозі та постілечку. Мет. 81.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.